name

У 27% жінок репродуктивного віку присутні функціональні зміни обсягу крововтрати під час менструації. У більшості він перевищує фізіологічну норму, а у 6% відзначається гіпоменорея або мізерні місячні. Відсутність лікування зменшення кількості місячних виділень може призвести до безпліддя, тому жінкам репродуктивного віку не варто зволікати з візитом до гінеколога.

Які місячні вважаються мізерними

Норма крововтрати під час менструації – 30-80 мл, що відбувається протягом 3-7 днів. Але оскільки кров виділяється зі стінок матки в результаті відторгнення слизового ендотелію, нормальний обсяг менструальних виділень становить 50-150 мл.

Сьогодні зміни ритму наступу, тривалості та кількості крові, що виділяється під час менструації в меншу сторону прийнято називати загальним терміном Гіпоменструальний синдром. Перерахуємо його найпоширеніші варіанти.

Гіпоменорея

Мізерні місячні коричневого кольору із загальним обсягом втраченої крові менше 30 мл.

Тривалі мізерні місячні

Таку комбінацію порушень можна назвати – полі (довго) + гіпо (мало) – гіпополіменорея. Якщо тривалість менструації перевищує 12 днів, такий стан називають менорагія.

Пройоменорея

Скорочення періоду між менструаціями до 20 днів та менше.

Олігоменорея

Менструація триває від кількох годин до 2 днів.

Опсоменорея

Рідкісні менструації – 1 раз на 2-3 місяці.

Спаніоменорея

Вкрай рідкісні місячні – не частіше 4 разів на рік.

Гіпоопсоолігоменорея

Менструація мізерна, відбувається 1 раз на 2-3 місяці і триває менше 3 діб.

Аменорея

Відсутність менструації у жінок дітородного віку протягом півроку чи довше.

Що є причиною мізерних місячних

Першопричиною походження гіпоменореї є гормональні гіпоталамо-гіпофізарна, оваріальна та/або ендометріальна дисфункція. Наприклад, тривалі мізерні місячні після затримки – це результат вираженого зниження синтезу лютеїнізуючого гормону (ЛГ), низької концентрації фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) та зворотного розвитку фолікула, а потім занадто повільного зниження рівня естрогенів.

Ось найбільш поширені причини того, що місячні дуже мізерні:

  • Гормональна контрацепція Рідкісні та нетривалі коричневі мізерні місячні при спіралі (ВМС з гормонами) або прийому оральних гормональних протизаплідних таблеток – це норма, а не патологія. «Зайві» естрогени в організмі не тільки заважають заплідненню яйцеклітини, але й гальмують ріст ендометрію, що і заважає його відшарування та супутній кровотечі.
  • Хронічний ендометрит. Спровокувати запалення слизової оболонки матки може спіраль або інфікування її стінок під час аборту або іншої хірургічної маніпуляції.
  • Аномалії розвитку – інфантилізм або гіпоплазія матки.
  • Пременопауза, зокрема і передчасна. Синдром виснаження яєчників.
  • Значне, особливо різке зниження ваги. Нестача вітамінів. Порушення обміну речовин. Малокрів’я.
  • Інтенсивне тренування. Фізична перенапруга.
  • Розумові та психоемоційні навантаження. Часті стреси.
  • Ендокринна хвороба.
  • Хронічна інтоксикація.
  • Лікування гормональними ліками.
  • Видалення частини матки.
  • Пухлини, що зачіпають область гіпофіза та гіпоталамуса.

Найчастіше з мізерними місячними плутають мажучі виділення, які є проявами настання вагітності. Гіпоменорея також властива періоду лактації.

Симптоми гіпоменореї

При мізерних місячних – слідах (мазні) або краплях крові червоного або темно-коричневого кольору – можливі, але не обов’язкові, такі вазомоторні та психовегетативні розлади:

  • приливи жару, які тривають кілька секунд/хв і заважають спати. Починаються з верхньої частини торса і піднімаються до шиї та обличчя, можуть супроводжуватися пітливістю, підвищеним серцебиттям та закінчуватися ознобом;
  • головний біль, напади несистемних запаморочень;
  • стрибки артеріального тиску, його зниження чи підвищення;
  • дискомфорт у загрудинній області;
  • підвищена пітливість;
  • непереносимість задухи, напади ядухи у закритих приміщеннях;
  • шум у вухах, зниження слуху;
  • мерзлякуватість кінцівок;
  • метеозалежність;
  • розлади сну.

Для гіпоменореї також характерні дратівливість, агресивність та плаксивість. Відзначаються падіння фізичної працездатності, швидка стомлюваність, слабкість та сонливість. Жінку турбують почуття незрозумілої тривожності, забудькуватість, падіння концентрації уваги. Мізерні місячні можуть супроводжуватися зниженням або зникненням статевого потягу та збільшенням апетиту.

Однак більшість жінок під час мізерних місячних не відчувають жодного дискомфорту та занепокоєння, але це не означає, що такий стан потрібно ігнорувати та не лікувати.

Діагностика та лікування

Щоб лікування гіпоменореї було ефективним, гінеколог має з’ясувати причину виникнення. Для цього крім детального опитування та ретельного огляду лікарю потрібні будуть свіжі результати:

  • бакпосіву;
  • ПЛР на інфекції, що передаються статевим шляхом;
  • цитології зішкрібів цервікального каналу, шийки матки або купола піхви;
  • аналізів крові на рівень естрадіолу, ФСГ, ЛГ, пролактину та прогестерону, ТТГ, Т3, Т4;
  • аналізу сечі на 17-кетостероїдів;
  • УЗД органів малого тазу.

При мізерних місячних починайте вимірювати базальну температуру та складати її графік. Він обов’язково знадобиться гінекологу для встановлення причини гіпоменореї.

При фізіологічній гіпоменореї через становлення місячних або пременопаузи в належний термін лікування мізерних місячних не призначають. В інших випадках комплекс терапевтичних заходів безпосередньо залежатиме від причини мізерних місячних, їх гострого або хронічного (більше 6 місяців) прояву, супутньої симптоматичної картини. Однак у будь-якому разі жінці буде запропоновано:

  1. Переглянути режим фізичної активності. Нормалізувати баланс «робота/навчання – вільний час – сон».
  2. Уникати стресових ситуацій і при необхідності знімати психоемоційну напругу за допомогою натуральних седативних засобів та інших методів релаксації.
  3. Оптимізувати харчову поведінку. Циклічно застосовувати адаптогенні вітаміни, базові мінерали, нейротропні амінокислоти.
  4. Приймати натуральний рослинний препарат, наприклад Циклодинон®. Краплі або пігулки з екстрактом із плодів прутняка, який вирощується на власних плантаціях німецької компанії Біонорика та містить достатню кількість біциклічних дитерпенів. Їх регулярний прийом відновить жіночу гормональну рівновагу, нормалізує обсяг, тривалість та циклічність місячних виділень.

З фізіотерапії при гіпоменореї рекомендується голкорефлексотерапія або акупунктурний масаж, а також прийняття ножних ванн вдома перед сном, у період за тиждень до початку початку менструації.

Профілактика мізерних місячних

Уникнути розвитку гіпоменореї допоможе:

  • дотримуватись правил інтимної гігієни;
  • підтримувати масу тіла у межах норми (ІМТ);
  • намагатися не допускати фізичних, розумових та емоційних навантажень, та адекватно відпочивати після їх виникнення;
  • оберігатися від зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом.

Своєчасне та доведене до кінця лікування будь-якого запалення органів сечостатевої системи також є профілактикою мізерних місячних.

Висновок

Як висновок наводимо випадки, коли виявивши мізерні місячні точно потрібно йти на прийом до гінеколога.

По-перше, якщо після встановлення звичної менструації, з’явилися мізерні місячні та виникали протягом 3 місячних циклів поспіль.

По-друге, якщо гіпоменорея триває 12 і більше днів, при цьому тягне низ живота і поперек і виникають простріли в крижі і пряму кишку.

По-третє, якщо мізерні місячні відбуваються на тлі набору маси тіла, незрозумілого походження, постійної чи періодичної субфебрильної (до 37,5 ° С) температури тіла.

Проходьте щорічний гінекологічний профілактичний огляд та не тягніть із походом до лікаря при виникненні проблем. Рання діагностика – запорука ефективного і, можливо, більш короткого за терміном лікування гінекологічної патології, збереження репродуктивної функції, безпроблемного клімаксу та довгих років життя.

Список літератури

1. Безкровна Н.І. Порушення менструальної функції та їх лікування. 1981.

2. Дж. Пауерстейн. Гінекологічні розлади. 1985.

3. Свєшніков А. А. Етіологія та патогенез порушень менструального циклу. 2002.

4. Віхляєва Є.М. Посібник з ендокринної гінекології. 2006.

5. Айламазян Е.К. Гінекологія від пубертату до постменопаузи. 2007.

6. Кузнєцова І.В. Яєчниковий та матковий менструальний цикл: функціональні порушення та методи негормональної корекції. 2012 року.

7. Савельєва Г.М. Гінекологія. 2017.

8. Захаренкова Т.М. Порушення менструального циклу. 2017.

Вернуться к списку статей